Крила

Є історії які не можна розповідати, але й не можна не розповісти. Олексій Кравчук відкриває на сцені свою валізку спогадів. Що там, які фігури заховані всередині? Ветеран, режисер та актор проводить нас лабіринтом памʼяті – крізь теплі спогади з дитинства ми опиняємось в реальності, якої не хотіли. Однак єдиний спосіб не забути – це свідчити, бо памʼять про побратимів має жити далі.
В цих документальних свідченнях «лялька» є провідником історії, вона забирає весь біль на себе, стає медіатором між актором і глядачем. Це розмова про життя і смерть, про дитинство і зрілість, про кохання та війну.