Зелений Grey Teal Orange

Львівський театр естрадних мініатюр

„І ЛЮДИ, І ЛЯЛЬКИ”

 

Ukrainian (UA)English (United Kingdom)

Вистава "Курячі мрії"

PDFДрукe-mail

Неллі Шейко-Mедведєва
Режисер-постановник –Володимир  Борисюк
Художник-постановник –МаркБосович
Скульптура –  Олег  Городецький
Музичне оформлення – Микола Сало

мюзикл для глядачів  від 3-х років до 103-х років, тривалість 60 хв.,


«Повз нього легко проминути, маленька афіша біля звичайної брами на львівській вуличці в центрі міста: “Театр естрадних мініатюр “І люди і ляльки”.

Я була тут справді давно, коли діти були дошкільнятами. І тоді мене вразила обстановка – тебе зустрічають як гостя, тут малесенький зал, а сцена ось - поряд,  місць так мало, що глядач неминуче залучається у дійство.
Мабуть так колись почувались вельможі на домашніх виставах.
Родзинкою цього театру є те, що ті, хто, зазвичай, залишається за ширмою, тут - поряд з своїми ляльками. Актори не гримуються, не намагаються стати схожі на свого героя одягом, а живуть, перетворюючись на своїх  лялькових персонажів, взаємодіють(!).
Глядач стає свідком народження казки.
Мені пощастило, в листопадовий дощовий день, посеред тижня, я потрапила разом з 8-річним сином на маленьке свято –“прогон” вистави “Курячі мрії”.
Про що може мріяти курка? Адже, у неї цілком конкретне завдання – нести яйця.
Знайома з дитинства казочка про Курочку Рябу набуває сучасного вигляду. Глядачі побачили версію того, де взялось золоте яйце, що стало потім з дідом –бабою та Курочкою Рябою, якою могла бути роль Миші та чим, врешті, закінчилась ця історія.
Від емоцій, експресії, гумору, живої музики, пісень та енергетики цих талановитих людей почувалась просто неймовірно.

Мої діти підросли і часом було шкода, що не було нагоди знову побувати в гостях у цьому чарівному домі. А виявилось, що театр теж подорослішав, змінився і сюди можна прийти і з 8-10 річною дитиною, впевнена, що підліткам така вистава теж сподобається, а батьки отримають не лише  задоволення а й зможуть замислитись.
Над своїми мріями та можливостями, ціною марних сподівань від “курки”, що мала б нести “золоті яйця” (і кого можна поставити на це місце); про владу “курки”, про яку думають, що вона несе золоті яйця; про дружбу та хитрість (чи то бізнес); про те, що руйнує сімейні стосунки; про те, що справді дає відчуття власної цінності, про творення своєї реальності за допомогою думки-мрії. А може ця казка про кризу підліткового віку? Бо не можна вимагати від “курча-підлітка” того, що може доросла “курка”! Може таки справді своє “яйце“ треба вимріяти?
Приходьте, можливо, ви в “Курячих мріях” знайдете щось своє?

Уявіть, що ви, вибачте – курка, єдина втіха (і живе господарство) діда з бабою. Вас голублять, годують і безперечно, чекають від вас..яєчка. А яєчко чомусь не з’являється. Ви вмовляєте старих почекати до вечора, а краще до завтра, адже “яєчко треба вимріяти!” Але мріяти вам заважають насмішки сусідських курки та півня  (в якого ви можливо навіть закохані) та лихі злодійкуваті миша  і ворона.
Хіба можуть бути мрії про яйце? Пісні, столиця, слава, – от справжні мрії! Курка вірить, що її справжній талант – це пісня! Вічно голодні “друзі” беруться спочатку навчити співати Рябу, а потім допомагають “по-справжньому”. Знаходять для неї яйце-непросте, а золоте…»
Світлана Кіреєва, pr-менеджер журналу «Ангелятко»